В семінарі беруть участь також оо. Хавьер Гонсалес, Провінціал Провінції Святого Розарію (Філіппіни), Регінальд Славковський, Провінціал Словакії, Мате Барна, Генеральний Вікарій Угорщини, Чарльз Укве, Провінціал Нігерії і Гани, і Рікардо Бариле, Провінціал Провінції св. Домініка в Італії.

Перший такий семінар було зорганізовано минулого року. В ньому брало участь 8 провінціалів.

Інститут св. Томи Аквінського запрошує всіх бажаючих на душпастирські зустрічі «lectio divina». Зустрічі відбуваються кожної неділі о 18:00 годині в каплиці св. Гіацинта.

Досвід підказує, що плідне читання Святого Письма – непроста річ. Так буває, бо часто під час читання ми про щось забуваємо або взагалі ні над чим не задумуємося. Церква пропонує нам допомогу: перевірену сторіччями lectio divina, «Боже читання», тобто молитовне, особисте або спільне, читання Слова Божого.

Потрібно небагато (а можливо і дуже багато): безкорисна, добра віра. Я читаю Святе Письмо так, як іду на зустріч з кимсь, хто мене любить, і кого я люблю. Не отримую від цього жодної вигоди. Я не хочу лише «краще пізнати Святе Письмо», «дізнатися щось цікаве», «навчитися чогось нового». Також в такі моменти я не читаю Святого Письма, аби тільки приготувати конференцію або проповідь. Єдиною метою цієї зустрічі з Богом в Його слові є сама зустріч.

Щоб приступити до lectio divina, треба спершу знайти відповідне місце, виділити час і обрати якийсь фрагмент Святого Письма. Під час lectio divina читання Святого Письма завдяки супроводу Святого Духа поступово розвивається в медитацію, молитву та споглядання. Цей процес не полягає на жорсткій, бездушній техніці. Скоріше в ньому можна зауважити логіку зустрічі, розмови і любові: спочатку я вітаюся, потім уважно слухаю, розважаю, що означає те, що я почув, потім відповідаю, розмовляю, але не конче лише словами, вони ведуть мене далі – до перебування в люблячій присутності.

Інколи я додаю до lectio divina ще один елемент: в кінці цієї зустрічі можу зробити постанову – як відповідь на Слово Боже. Але це скоріш не ми самі маємо собі її визначати, це Дух Святий дає натхнення діяти. Основні елементи lectio divina можна коротко представити так:

Lectio divina – Боже читання

1. ЧИТАННЯ: Читай і розумій, що читаєш! Іди за словами, їх дав нам Бог, щоб нас привести до Себе.

2. МЕДИТАЦІЯ: Слово Боже є немов їжа, смакуй її та відчуй глибину.

3. МОЛИТВА: Мовить до тебе Бог, відповідай Йому.

4. СПОГЛЯДАННЯ: Бог любить, люби Його.

Центральна стаття числа говорить про католицьке ставлення до сексуальності людини та сексуальних стосунків між чоловіком та жінкою. Далі - дещо про напротехнологію, новий метод лікування безпліддя та будування здорової християнської родини всупереч "діагнозам" прагматичних медиків.

Новини з Ватикану - тут ви знайдете матеріал-виклик про те, що чернецтву загрожує криза. В чому вона і як виявляється - на стор. 2.

О.Андрій Мадей ОМІ, священик, монах, місіонер та поет розповість про роль жінок у своєму житті на с.4-5.

Вибори в Україні та "навколовиборчі" перепетії - і точка зору Церкви на політику на стор. 6-7

В спільноті Церкви цього разу - медитація над Святим Письмом.

Церква і суспільство. Серед інших, на Вас очікують матеріали "Я не будую свою сім’ю" та "Операція "Катехизація"".

Цікаве інтерв"ю - о. Володимир Совінський ОР висловлює свою думку про те, чи існує ідеальна християнська родина, та чому Бог врешті решт може зробити "інвестицію" в іслам.

Нове – це добре забуте старе. Про "стару" Месу, яку традиційно правили до ІІ Ватиканського Собору, можна дізнатися на стор. 20. Матеріал також розповість про те, де, як і чому "дособорну" Месу практикують сьогодні.

Як завжди, часопис "КВ" завершується кіно- та книжковою рецензією (на вас чекають Джулія Робертс в "Мачусі" та Бруно Ферреро з "Фіялкою на Північному Полюсі"), рубрикою "Осінь життя" (цього разу дивовижна історія реальної жінки, яка не втратила Бога попри життєві трагедії) та сторінкою для дітей та батьків, де можна буде разом поміркувати над тим, як будується міцна родина.

А на завершення номера - мандри святими місцями. Нас чекає Єгипет та подорож зі Святою Родиною.

Увага! Передплатити «КВ» можна у всіх поштових відділеннях України. Підписний індекс — 01101. Також «Католицький Вісник» можна замовити за редакційною передплатою у редакції «Кайрос», тел. у Києві (044) 503-30-22. «КВ» можна знайти у католицьких парафіях України (здебільшого — західного обряду), зокрема — в парафіяльних кіосках. Настоятель будь-якої парафії може замовити «КВ» для своєї пастви за телефоном редакції.

Запрошуємо до спільного розважання над таємницею покликання під час домініканських реколекцій.

Протягом Великого Посту (від 21 лютого по 28 березня), у кожну неділю після Святої Служби о 19 годині.

Київ, вул. Якіра, 13 (приміщення Інституту Релігійних Наук св. Томи Аквінського)

Домінік Дука народився в м. Градець-Кралове у 1943 році. У 1969 р. він став послушником Домініканського ордену, у 1970 р. прийняв сан священика і у 1972 г. склав вічні чернечі обітниці. Протягом п’яти років о. Дука служив парафіяльним священиком в одному з північних районів Праги, поки у 1975 р. комуністична влада Чехословакії не заборонила йому служити. Священик був змушений протягом майже 15 років працювати креслярем на автомобільному заводі «Шкода» в місті Плзень. Але о. Дука таємно продовжував служити, викладав теологію послушникам-домініканцям і сам також отримував богословську освіту. За свою підпільну діяльність отець 15 місяців (1981-82) провів за гратами. З 1986 р. по 1998 р. він був головою домініканської провінції Богемії і Моравії. У 1990-х роках о. Домінік Дука обіймав посаду професора бібліїстики і біблійної антропології в університеті міста Оломоуц. У 1998 р. Папа Іоанн Павло II призначив Дуку єпископом його рідного міста Градець-Кралове.

Як раніше повідомляли чеські ЗМІ, коментуючи чутки про своє можливе призначення до Праги, прелат заявив, що вважає важливим для Церкви спілкування з молоддю, а також виразив надію на вирішення многолітньої суперечки між Церквою і державою за право власності на празький кафедральний собор св. Віта.

Наталія Сінкевич. Laudare, Benedicere, Praedicare - Домініканський орден на Волині в кінці XVI - на початку XIX століття, Видавництво КАЙРОС - Київ 2009 - 408с. [мова українська] Ціна 60 грн.

Книга присвячена дослідженню інституційних засад, соціосередовища та основних напрямків діяльності домініканських монастирів Волині з кінця XVI до початку XIX ст. На підставі широкого кола джерел, перш за все з архівів Києва, Варшави, Кракова та Рима, вирішується низка питань історії домініканського ордену на Волині. У досліджуваний період на Волині існували тринадцять постійно діючих чоловічих домініканських монастирів, ще три функціонували короткий час, а фундація ще трьох не була реалізована. В монографії проаналізовано особливості матеріального забезпечення ордена на Волині, причини його конфліктів з місцевим суспільством, розглянуто особливості персонального наповнення волинських домініканських конвентів. Окремі розділи присвячено духовному та інтелектуальному життю вказаних обителей, їх душпастирській, місійній, благодійницькій та культурній діяльності. Автор — кандидат історичних наук, науковий співробітник Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника та Національного заповідника «Софія Київська».

З питань придбання книжки, просимо надсилатти замовлення на адресу: This e-mail address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it .