30 вересня 2009 р. в Києві відбулися ІХ Міжнародні успенські читання "Пам’ять и надія: горизонти та шляхи осмислення" – такою була їх загальна тема. 29 вересня чергова сесія відбулася в домініканському Інституті св. Томи Аквінського. Її вів директор Інституту о. Адам Добжинський ОР.

Інститут виступив одним з організаторів Успенських читань, серед яких були також Києво-Печерська Лавра, Київська духовна академія, заповідник "Софія Київська", Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди, Києво-Могилянська академія та Центр св. Климента.

На сесії в Інституті св. Томи Аквінського з доповідями виступили ігумен Мішель Ван-Парейс, перший абат бельгійського бенедиктинського монастиря Воздвиження Хреста Господнього в Шевтоні ("Між надією та пам’яттю: богословська антропологія св. Григорія Нісського"); священик Дідье Берте, ректор семінарії Сан-Сюльпіс в Парижі ("Пам’ять та надія християн: основа демократичного суспільства"); о. Здіслав Шманьда ОР, заступник директора Інституту св. Томи Аквінського в Києві ("Надія блудниці. Мотив "casta meretrix" в традиції Церкви та його значення сьогодні") та брат Рішар зі спільноти Тезе ("Життя брата Роже – подвиг надії").

Фотографії, зроблені під час сесії конференції, можна побачити в нашій фотогалереї.

Сьогодні багато йдеться про проблеми релігійності, секуляризації, атеїзм сучасного суспільства. Про це ми вирішили поговорити з директором Інституту релігійних наук ім. Томи Аквінського о. Адамом Добжинським ОР (на фото).

Отче, як Церква розуміє секуляризацію і секулярне мислення?

Цей термін походить від латинського слова saecularis — світський. На основі Суспільної Науки Церкви він ще не має чітко окресленого визначення. Часто замість цього терміну вживаються суміжні слова: емансипація, дехристиянізація, модернізація. У суцільному значенні він трактується, як суспільно-культурний процес, коли різні сфери суспільного життя (політика, економіка, наука, філософія, культура, тощо) поступово вивільнюється з-під контролю релігійних організацій, здобувають незалежність від релігійних та церковних інституцій. Кінцевим етапом цього процесу є цілковито нерелігійне суспільство. Інакше кажучи, цей термін означає політично-правовий процес, який полягає на відокремленні Церкви від держави та громадських інституцій. Від секуляризації потрібно відрізнити секуляризм, що означає життя «якби Бога не існувало». Він тісно пов’язаний із лібералізмом і етичним релятивізмом.

Про сьогоднішню (а також учорашню і «позавчорашню») Чехію з тамтешнім душпастирем, о. Томашем Достатнім ОР (на фото), розмовляють о. Маріуш Возняк ОР і Тетяна Дзядевич.

Чи насправді чеське суспільство остаточно секуляризувалося?

Чехія належить сьогодні до найбільш нерелігійних європейських держав, після Албанії, Естонії та східної Німеччини — колишньої НДР. Але цей процес давній і багаторівневий. Ідеться не тільки про атеїстичний вплив комуністичної держави в Чехословаччині після 1948 р. Ще є кілька моментів. Уже перед ІІ Світовою війною Прага була містом із найвищим відсотком атеїстів у Європі та значним впливом комуністичних, соціалістичних, ліберальних і лібертинських рухів. А ще мало хто знає, що після 1945 р. упродовж трьох років з цієї держави було вигнано 3,5 млн. судетських німців, які здебільшого були католики. Вони були громадянами цієї країни і мешкали там споконвіку. Що це означало для релігійної рівноваги? Про це свідчить порівняння: Чехословаччина тоді налічувала 15 млн. жителів, в тому числі 3 млн. словаків.

На 30-ому році життя цей світ раптово покинув бр. Максим Шабанов ОР

8 вересня 2009 р. брати-домініканці, друзі, близькі та рідні брата Максима Шабанова були шоковані його раптовою смертю. Організувавши відпочинок домініканських братів-студентів в Криму, він сам також виїхав з ними на море. 8-ого вересня ввечері раптом впав і практично одразу помер. Проглядаючи біографію 29-тирічного брата, мимоволі дивуєшся, як цілеспрямовано він прямував в обійми нашого Господа, які Він йому так швидко відкрив…

Максим Шабанов народився 11 липня 1980 р. на Сході України, в Донецьку.

На І курс магістерської програми ц. р. зарахували 21 студента, 30 осіб виявили бажання бути вільними слухачами. Таким чином, станом на 1 вересня 2009 р. разом з першокурсниками Інститут св. Томи нараховує біля 100 осіб.