Інтерв’ю з настоятелем Польської Провінції отців-домініканців о. Кшиштофом Поплавським ОР

Наш сайт вже повідомляв про духовні вправи братів Вікаріату, що відбулися нещодавно в Летичіві. Їх вів настоятель Польської Провінції Домініканського Ордену – пастир; місіонер, який декілька років служив в Китаї та на Тайвані; письменник. Інтернет-редакція Вікаріату скористалася перебуванням о. Кшиштофа в Україні, щоб поставити йому кілька питань, на які він люб’язно погодився відповісти.

Отче Кшиштофе, це не випадково, що Ви приїхали до нашого Вікаріату, щоб провести реколекції. Зрозуміло, що серед братів більшість складають або поляки, або ті, які вільно володіють польською. Але напевно існують якісь більш глибокі причини тривання живих зв’язків між, як говорять в Вашій країні, "Сходом" і Польщею. Це саме можна віднести і до Домініканського Ордену. Отче, чи могли б Ви спробувати визначити те, що нас об’єднує, і що, можливо, розділяє?

30 вересня 2009 р. в Києві відбулися ІХ Міжнародні успенські читання "Пам’ять и надія: горизонти та шляхи осмислення" – такою була їх загальна тема. 29 вересня чергова сесія відбулася в домініканському Інституті св. Томи Аквінського. Її вів директор Інституту о. Адам Добжинський ОР.

Інститут виступив одним з організаторів Успенських читань, серед яких були також Києво-Печерська Лавра, Київська духовна академія, заповідник "Софія Київська", Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди, Києво-Могилянська академія та Центр св. Климента.

На сесії в Інституті св. Томи Аквінського з доповідями виступили ігумен Мішель Ван-Парейс, перший абат бельгійського бенедиктинського монастиря Воздвиження Хреста Господнього в Шевтоні ("Між надією та пам’яттю: богословська антропологія св. Григорія Нісського"); священик Дідье Берте, ректор семінарії Сан-Сюльпіс в Парижі ("Пам’ять та надія християн: основа демократичного суспільства"); о. Здіслав Шманьда ОР, заступник директора Інституту св. Томи Аквінського в Києві ("Надія блудниці. Мотив "casta meretrix" в традиції Церкви та його значення сьогодні") та брат Рішар зі спільноти Тезе ("Життя брата Роже – подвиг надії").

Фотографії, зроблені під час сесії конференції, можна побачити в нашій фотогалереї.

Сьогодні багато йдеться про проблеми релігійності, секуляризації, атеїзм сучасного суспільства. Про це ми вирішили поговорити з директором Інституту релігійних наук ім. Томи Аквінського о. Адамом Добжинським ОР (на фото).

Отче, як Церква розуміє секуляризацію і секулярне мислення?

Цей термін походить від латинського слова saecularis — світський. На основі Суспільної Науки Церкви він ще не має чітко окресленого визначення. Часто замість цього терміну вживаються суміжні слова: емансипація, дехристиянізація, модернізація. У суцільному значенні він трактується, як суспільно-культурний процес, коли різні сфери суспільного життя (політика, економіка, наука, філософія, культура, тощо) поступово вивільнюється з-під контролю релігійних організацій, здобувають незалежність від релігійних та церковних інституцій. Кінцевим етапом цього процесу є цілковито нерелігійне суспільство. Інакше кажучи, цей термін означає політично-правовий процес, який полягає на відокремленні Церкви від держави та громадських інституцій. Від секуляризації потрібно відрізнити секуляризм, що означає життя «якби Бога не існувало». Він тісно пов’язаний із лібералізмом і етичним релятивізмом.

Про сьогоднішню (а також учорашню і «позавчорашню») Чехію з тамтешнім душпастирем, о. Томашем Достатнім ОР (на фото), розмовляють о. Маріуш Возняк ОР і Тетяна Дзядевич.

Чи насправді чеське суспільство остаточно секуляризувалося?

Чехія належить сьогодні до найбільш нерелігійних європейських держав, після Албанії, Естонії та східної Німеччини — колишньої НДР. Але цей процес давній і багаторівневий. Ідеться не тільки про атеїстичний вплив комуністичної держави в Чехословаччині після 1948 р. Ще є кілька моментів. Уже перед ІІ Світовою війною Прага була містом із найвищим відсотком атеїстів у Європі та значним впливом комуністичних, соціалістичних, ліберальних і лібертинських рухів. А ще мало хто знає, що після 1945 р. упродовж трьох років з цієї держави було вигнано 3,5 млн. судетських німців, які здебільшого були католики. Вони були громадянами цієї країни і мешкали там споконвіку. Що це означало для релігійної рівноваги? Про це свідчить порівняння: Чехословаччина тоді налічувала 15 млн. жителів, в тому числі 3 млн. словаків.

На 30-ому році життя цей світ раптово покинув бр. Максим Шабанов ОР

8 вересня 2009 р. брати-домініканці, друзі, близькі та рідні брата Максима Шабанова були шоковані його раптовою смертю. Організувавши відпочинок домініканських братів-студентів в Криму, він сам також виїхав з ними на море. 8-ого вересня ввечері раптом впав і практично одразу помер. Проглядаючи біографію 29-тирічного брата, мимоволі дивуєшся, як цілеспрямовано він прямував в обійми нашого Господа, які Він йому так швидко відкрив…

Максим Шабанов народився 11 липня 1980 р. на Сході України, в Донецьку.